Проведення осінньої та весняної посівних кампаній обходиться сільгоспвиробникам Херсонської області у 8,6 млрд. гривень. Покривають їх переважно власним коштом, але 20% фінансових потреб передбачають залучення кредитів.
Такі дані повідомив директор Департаменту агропромислового розвитку Херсонської ОДА Олександр Паливода під час презентації в області проекту аграрних розписок, яка відбулася 1 лютого.
«На Херсонщині 1,7 млн. гектарів сільгоспугідь, і практично всі вони обробляються, – сказав він. – Наша область навчилася чудово вирощувати врожаї. Ми щороку отримуємо понад 2,5 млн. тонн зернових. Така робота вимагає відповідних коштів. Тому тепер завдання аграріїв – навчитися залучати дешеві, доступні фінанси».
На його думку, аграрні розписки мають сподобатися місцевим сільгоспвиробникам, оскільки цей фінансовий інструмент – зрозумілий та простий, з ним можна легко отримати необхідні ресурси, навіть не маючи великого заставного майна, адже заставою за ним виступає майбутній врожай.
«Аграрні розписки вже працюють в інших регіонах, думаю, що й ми не відстанемо від усієї України», – сказав Олександр Паливода.
Організатори заходу – Проект IFC «Аграрні розписки в Україні», Міністерство аграрної політики та продовольства, Міністерство юстиції – детально познайомили херсонських фермерів з можливостями та перевагами нового інструменту фінансування малих та середніх сільгоспвиробників, з особливостями процедури їх оформлення. Він запроваджується з 2014 року і донедавна працював лише у 8 пілотних регіонах. За інформацією Проекту IFC, торік було оформлено 110 аграрних розписок, а сума залучених за ними коштів сягнула 750 млн. гривень. Цього року можна сподіватися значно вищих показників, адже тепер аграрні розписки вже доступні виробникам сільськогосподарської продукції по всій Україні.
На думку Проекту IFC, новий фінансовий інструмент суттєво посилить ланцюги доданої вартості у вітчизняній аграрній галузі. Це багато важить для її розвитку, адже дотепер український АПК значною мірою залишається сировинно зорієнтованим.
Працюючи в пілотних регіонах, аграрні розписки здебільшого використовували при вирощуванні зернових та зернобобових культур. Однак їх можливості стають запитаними вже й в інших секторах сільського господарства. Зокрема, торік була виписана перша аграрна розписка для вирощування яблук, а в цьому році – для вирощування малини.
Херсонщина може урізноманітнити цей перелік. Однією з провідних галузей тут є овочівництво. Ранніми херсонськими овочами їх виробники постачають всю Україну, і мають хороші перспективи значно розширити свої ринки збуту. Не менш вагомим є і місцеве органічне землеробство, яке набуває особливої популярності, бо його продукція дедалі більше запитана споживачами. У Проекті IFC сподіваються, що вже поточного року у цих секторах АПК області також випишуть аграрні розписки.
Новий фінансовий інструмент виявився цікавим не лише для українських сільгоспвиробників, але й для надавачів фінансових та матеріально-технічних ресурсів. З цим проектом уже не один рік працюють деякі банківські установи, чимало компаній, які постачають аграріїв засобами захисту рослин, насінням, добривами, паливно-мастильними матеріалами, технікою та запчастинами до неї.
2017 року ОТР Банк спільно з Проектом IFC започаткував проект «ОТР-Агрофабрика», який дає змогу прискорювати та спрощувати процедуру видачі кредитів, підвищувати якість сервісних послуг. За цим проектом клієнт може отримувати до 15 млн. гривень кредиту.
«Торік у рамках цього проекту ми видали 300 млн. гривень, завдяки ньому отримали 60 нових клієнтів, – розповів керівник «ОТР-Агрофабрики» Іван Єрко. – Варто зауважити, що 130 млн. гривень із вище згаданих коштів ми видали під 32 аграрні розписки».
Це пояснюється просто: на той час проект працював по всій Україні, а аграрні розписки використовувалися лише в 8 регіонах. Оскільки тепер новий інструмент фінансування сільгоспвиробників запроваджений у всіх областях, то в «ОТР-Агрофабриці» очікують видати цього року 1 млрд. гривень кредитами.
«Ніщо так не зміцнює дружбу, як 100-відсоткова передоплата за товар», – пожартував директор черкаської компанії «АгроАрена» Валерій Зайвий. Але аграрні розписки, хоча й не передбачають такої попередньої оплати, є інструментом зручним та надійним.
Його привабливість для кредиторів підкреслив і регіональний директор компанії ОККО Артем Шабров: «Аграрна розписка дисциплінує фермера. Я даю кредит не лише під його зобов’язання, а під ті зобов’язання, які нотаріально завірені. Це додає мені впевненості, що позичальник всі ці зобов’язання переді мною виконає».
Роль нотаріусів в роботі з аграрними розписками є справді дуже важливою. Вони займаються їх оформленням, засвідчують, вносять до Реєстру аграрних розписок. Учасників презентації повідомили, що такою роботою можуть займатися не всі нотаріуси в Херсонській області, а лише ті, які пройшли спеціальну підготовку та мають повноваження для такої роботи.
Таку саме підготовку для роботи з аграрними розписками проходять і державні виконавці. Про це розповів заступник директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Костянтин Сілкін. «Державна виконавча служба діятиме суворо в рамках закону, в рамках тієї аграрної розписки, яку позичальник погодить з кредитором». І попередив: для уникнення конфліктних ситуації слідкуйте за тим, щоб аграрні розписки оформлялися грамотно та кваліфіковано.
«Щоправда, виконавці ще жодного разу не приступали до виконання своїх обов’язків у питаннях аграрних розписок, – зауважив Костянтин Сілкін, – і я щиро сподіваюся, що так буде і надалі».
Аграрні розписки в Україні знаходять дедалі більше своїх прихильників. Сьогодні для тих, хто лише починає з ними працювати, важливо зрозуміти, як ними правильно та зручно скористатися. Наступного разу проходити процедуру буде набагато простіше: це засвідчують ті вітчизняні сільгоспвиробники, котрі виписують аграрні розписки вже не вперше.
Микола ЛУГОВИЙ,
Національний прес-клуб «Українська перспектива»
SEEDs.org.ua
Youtube та Підписуйтесь!