Всупереч частим повідомленням, що корів в українських селах стає дедалі менше, на деяких територіях їх кількість навпаки – збільшується. А сільські пасовища – це вже давно не просто захаращені місця для випасу. Дедалі частіше вони огороджуються електропастухами, які живляться від сонячних панелей і засіваються спеціальними посухостійкими рослинами, пише SEEDS.
Про нестримну еволюцію пасовищ в українських регіонах, їх проблеми та нові можливості SEEDS розповів консультант з молочного тваринництва проєкту WeProsper Сергій Ласіцин, який більше 10 років співпрацює з власниками корів у Миколаївській, Одеській, Херсонській областях.
Цей матеріал був підготовлений в рамках інформаційного проєкту про екопрактики для сільського господарства у партнерстві з ГО «Екодія».
– Який на вашу думку поточний стан пасовищ в українських громадах? Які тенденції щодо стану і використання пасовищ ви помічаєте?
– Пасовища в людей є і переважна більшість пасовищ огороджені електропастухами. Дехто взяв землю в оренду, як, наприклад, у «Спілки власників корів», з якою ми тісно співпрацюємо. Дехто з фермерів має власні пасовища, а в деяких немає на них документів.
Тривалий час пасовища не могли продаватись, або використовуватись за іншим призначенням, і під час війни ця земля не мала б має права продаватися, або надаватися у користування, але з “невідомих” причин, там, де раніше всі пасли корів, землю дивним чином розорали.
Пасовища в селах потрібні з багатьох причин, передусім це економічна складова. Раніше як пасли корів у селах? У мене 3 корови, – я 3 дні пасу, 5 корів – 5 днів, і так далі. Нині люди краще заплатять 3 тисячі гривень в місяць за 6 чи 8 корів «на пастуха».
Сьогодні гарного пастуха важко знайти. Пастухи в різних районах беруть різні гроші, щонайменше це 500 гривень за добу. За те, щоб просто ходити біля тих корів. Або лежати, – це вже залежить від того, якого пастуха вам вдасться знайти.
Але ж пастухи не завжди услідкують за всіма коровами. Тварини можуть залізти в якісь чагарники, поранити вим’я, подряпатися, або ж наїстися усілякого непотребу.
Читайте також: Які виклики для сталого розвитку агровиробництва можна вирішувати за допомогою точного землеробства?
Тому спеціально облаштовані пасовища – це найкраще рішення. Люди можуть добре зекономити – загородили пасовище, і тепер не треба шукати пастуха та витрачати щомісяця гроші. Гарантовано є трава і корова нічого зайвого не наїсться, не набере кліщів і не пораниться.
Пасовища є цінними агро-екосистемами, які відіграють важливу роль як для довкілля, так і економічного та соціального розвитку, особливого для особистих селянських господарств. І часто вони є недооціненими. На жаль, часто громади, землевласники бачать вигоду від землі лише як ріллі і тому можуть траплятися випадки, коли пасовища незаконно розорюються. Але ми не можемо все розорати – адже у перспективі від цього програють усі через порушення збалансованого землекористування та деградацію земель, наприклад внаслідок розмивання ґрунтів на розораних схилах. Тому варто показувати цінність пасовищ, як правильно їх облаштовувати і яку вигоду пасовища приносять для громади, фермерів та фермерок, а також сільського розвитку.
– У ЗМІ шириться інформація, що корів в селех стає дедалі менше, відтак і пасовища уже не такі актуальні, як колись. Наскільки це правдиві дані?
– Завдяки різним проєктам підтримки, які допомагають саме в молочній галузі, корів у селах не стає менше, як дехто вважає. Тенденція, навпаки, подекуди йде до збільшення поголів’я.
Хазяї, які тримають 10 і більше корів, – вони отримують різну підтримку, дотації. В кого сьогодні є доступ до нормальної реалізації молока, – такі люди навпаки тільки збільшують поголів’я корів. Якщо взяти якесь віддалене село, де немає доріг і ніхто не може за тим молоком приїхати – там корів з року в рік ставатиме дедалі менше.
До того ж цьогоріч була аномальна спека, через яку вигоріло багато трави. Чимало господарів не змогло просто отримати вражай тієї ж люцерни, тому кормова база слабша, ніж у минулі роки, і це звичайно ж вплинуло на ту кількість корів, які вони можуть прокормити.
– Як Ви вважаєте чи варто зберігати пасовища і в чому їх основна цінність?
– Для всіх тварин, а особливо для корови, яка дає молоко, є важливий фізіологічний процес, який просто неможливо прибрати – це прогулянки. В ідеалі, вона має ходити за добу хоча б 4 кілометри. Це потрібно в першу чергу для нормальної циркуляція крові та роботи серця, що напряму пов’язано з виробленням молока. Без таких прогулянок корова просто даватиме менше молока.
Друге: на пасовищі раціон для розвитку корови буде все ж дешевшим. Ми її вигнали, корівка поїла травичку, і не потрібно заготовляти для кожної тварини допоміжні 1,5-2 тюки на добу, а це 50-60 кілограмів кормів.
Якщо ми говоримо про крупні господарства, з спеціалізованими фермами – там створені спеціальні умови для того щоб корови могли вільно пересуватися скільки їй потрібно, вони мають гарну підстилку і нормальну подачу кормів. Можна сказати, що там корови живуть в «райських» умовах. Так, вони не на пасовищі, але ж і не прив’язані на ціпку, як це часто можна побачити в селах.
Мають пасовища ще одну перевагу – це внутрішній контроль. Тут коровам складніше заразитися маститом та лейкозом від інших тварин. На контрольованому пасовищі можна відділити корів за породами, окремо тримати корів від телиць. Є багато переваг.
– Організація, в якій ви працюєте, надає консультації щодо облаштування пасовищ. З ким ви частіше співпрацюєте: з фермерами, чи громадами?
– Я частіше працюю з фермерами, але і з громадами маю чудовий контакт. Хоча тут дещо складніше працювати. В кожної родини є свої складнощі та вимоги. Тому під час зустрічей з представниками громад я надаю вичерпну консультацію, але кожен розуміє мої поради по-своєму, до того ж ідеальної моделі пасовища просто не існує. Хоча є чимало сучасних засобів, які можна використовувати всім. Наприклад електропастух.
Дехто з мешканців громад обладнав пасовиська електропастухами і навіть живлять їх від сонячних панелей. Вона невеличка – на 30-40 ватт, встановлюється над маленьким акумулятором, а він вже забезпечує роботу електропастухів. Сонячні панелі мають перевагу – не потрібно ходити щомісяця знімати акумулятор та заряджати його.
Я вже десятий рік працюю в цій сфері. Проєкт WeProsper, в якому я зараз працюю, – це канадський проєкт спрямований на розвиток сільських підприємців, які постраждали від війни. Він працює тільки з вересня 2022 року, але задовго до цього було багато інших проєктів, пов’язаних з пасовищами.
Всі вони втілювались у різних регіонах: спочатку це були Донецька та Луганська області. Потім – Львівська і Дніпропетровська. Згодом підключились Полтавська область, Херсон, з часом проєкт поширився і на Миколаївську область та частину Запорізької, Одеської, Дніпропетровської та Харківської.
Тому і не дивно, що люди з тих областей, де проєкт стартував раніше, вже давно знають, що таке пасовище. Вони вже давно їх огородили, окультурили, і тільки потім ми цих людей між собою об’єднували, і радили, як краще пасовища обладнати.
– Чи можливо масштабувати ваш проєкт? Яка допомога потрібна для цього з боку держави, громад чи інвесторів?
– Зробити більшим можна, але для цього варто вирішити одну важливу проблему. Ми не можемо забезпечувати людей всім від «А» до «Я» постійно. Вони просто звикнуть до цього, стануть залежними й несамостійними. Зараз чимало людей отримують різні виплати.
Наш проект націлений на інший тип допомоги: ми даємо вудочку, а рибу ви вже ловіть самі. Ми даємо інструменти для полегшення роботи, даємо поради і забезпечуємо необхідним. Скажімо, ми надаємо поїлки для корів, але встановити їх, купити труби і під’єднати потрібно вже самим. Хоча іноді там, де чоловіки майже всі пішли на фронт, доводиться і мені закачувати рукави і допомагати.
– З якими бар’єрами ви, та ваші колеги, стикаєтесь в реалізації проєктів по розвитку пасовищного скотарства? Що варто змінити на рівні держави, на рівні громади або фермерських господарств, щоб розвинути й масштабувати збереження й відновлення пасовищ?
– Що стосується пасовищного скотарства тут, як на мене, потрібно працювати багато на рівні Держави. Існує чимало обмежень, які власники корів просто не можуть врахувати при збільшенні поголів’я. У кожної громади і регіону є власні плани розвитку села. Свої норми щодо утримання корів та їх допустимої кількості.
Але ми можемо навіть на місцях самотужки зробити певні дієві зміни вже сьогодні. Давайте зробимо дороги. Я знаю чудовий приклад, який прекрасно реалізували в селі Лук’янівка на Херсонщині. Ті, хто тримають землі в цьому селі, віддають по 100 гривень з кожного гектара на утримання доріг. Щороку там ремонтують дороги саме з цих грошей.
Чому б не зробити схожий проєкт серед людей, які тримають корів? Буде дорога – в село зможуть приїхати молоковози, люди стануть заробляти на своїх коровах і корів ставатиме більше!
Можна впровадити скрізь чудову програму «безпечне село», як це зробили у кількох громадах Херсонщини. Для цього достатньо встановити камери на в’їзді та виїзді з села – і люди вже не боятимуться, що хтось заїде, вкраде корову, майно, авто чи техніку. Цей проєкт не коштує великих грошей.
– Якщо громада чи фермери планують організувати пасовища з чого рекомендуєте почати?
– Я можу розповісти 100 разів ста людям, але кожен інформацію сприйматиме по-різному. Тому найкращий досвід і будівництва сімейних ферм, і їх реконструкції, і організації пасовищ – побачити все на власні очі. Тому: шукаємо найкращі приклади, їдемо на діюче пасовище, дивимося на прикладі, як це все працює.
Далі робимо мінімальні розрахунки: стільки це буде коштувати на ваш кілометраж. Вже після того, як пасовище організоване його потрібно регулярно підсівати потрібними культурами та травами. Зараз можна придбати навіть насіння рослин, які ростуть під час засухи.
Найкраще було б розділити пасовище на квадрати, хоча б на 8 квадратів. Це дуже зручно. Можна випасати корів по 5 днів в кожному квадраті. Коли вони траву виїли, все витоптали – квадрат випасу змінюють. Поки вони повернуться до першого – там трава вже відросла і є що їсти.
– Ви працюєте з пасовищами у межах Миколаївської, Одеської та Херсонських областей, тобто саме там де найбільш відчувається зміна клімату і недостатність вологи, чи допомагають пасовища адаптуватися до зміни клімату?
– В цьому році була дійсно анормально спека. Якщо говорити про південні райони – там реально все повигорало. Але північніше з опадами було краще – там і траву краще заготували. А якщо зробити нормальне пасовище, – проблем з кормом для корів не виникне. А ще й зробити його надсучасним, – це буде чудовим прикладом для всіх інших власників корів та фермерів, і кожен в Україні зможе використовувати таку практику.
На жаль, на рівні держави питання збереження і відновлення пасовищ також мало розглядається. Хоча це може бути частиною виконання Спільної аграрної політики ЄС, адже у багатьох держав у межах еко-схем згадується про збереження та відновлення пасовищ. На жаль, контроль за порушеннями щодо незаконного розорення пасовищ залишається неефективним і державні органи або ж громади часто закривають на це очі. Разом із тим, на рівні держави великий фокус тримається на відновленні скотарства. І тут є простір для того, щоб зосередитись на тому аби тваринництво розвивалось більш сталим способом: з доступом тварин до природних пасовищ, забезпеченням добробуту тварин та підтримкою поголів’я на екологічно обґрунтованих рівнях. Тому ми сподіваємось, що на державному рівні дана тема отримає підтримку.
Також важливо пам’ятати, що більшість пасовищ в Україні є природними екосистемами (степами та луками), які надають низку корисних екосистемних послуг для поглинання парникових газів та навіть деяких елементів адаптації до кліматичної кризи (наприклад, запобігання ерозії ґрунту, накопичення вуглецю тощо) та потребують мінімальних інвестицій для використання за своїм основним призначенням.
Екодія – це громадська організація, яка вже багато років працює над тим, аби сільське господарство розвивалося із меншою шкодою для довкілля. І ми прагнемо допомагати у цьому фермерам та фермеркам України та дізнаватися про ваш досвід, щоб зробити впровадження сталих практик ще приємнішим та кориснішим для вас.
Долучайтеся до онлайн спільноти та дізнавайтесь про сталі сільгосп практики, а також діліться власним досвідом та ідеями.
Чекаємо на вас за посиланням: https://www.facebook.com/groups/1058353138940722
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!