Як львів’яни з проблеми відходів створюють стале рішення із вигодами не тільки для міста, а й для фермерів

0 802

Щороку українці викидають мільйони тонн органічних відходів, які є викликом для, фактично, кожного українського міста, містечка й села. Додає клопоту управлінню відходами й опале листя, скошена трава та інші рослинні рештки, пише SEEDS.

Відходи досі залишаються екологічною й санітарною проблемою для багатьох громад, і чим більшим є місто тим видимішою є ця проблема. Викидаючи на сміттєзвалище органічні відходи, чи спалюючи їх ми масштабуємо проблеми для довкілля і здоров’я, але й також дарма втрачаємо дорогоцінну сировину.

Символічно що саме у Львові, місті яке не так давно мало глибоку кризу управління відходами, реалізують рішення яке перетворює сміття у цінний ресурс. Тут створили першу в Україні компостувальну станцію, яка переробляє органічні відходи міста у цінний субстрат для підживлення рослин.

Від такого процесу виграє не тільки місто, а й фермери, які мають змогу насичувати ґрунт корисними органічними речовинами. Про нюанси роботи компостувальної станції у Львові SEEDS розповіла Світлана Бундз, начальниця відділу екології та вторинної сировини ЛКП “Зелене місто”.

Цей матеріал був підготовленийв рамках інформаційного проєкту про екопрактики для сільського господарства у партнерстві з ГО «Екодія».


Світлана Бундз, начальниця відділу екології та вторинної сировини ЛКП “Зелене місто”

– Як і для чого з’явилась ідея створити у Львові станцію компостування? Які завдання вона виконує?

– Ідея з’явилася після того, як у Львові сталася трагедія на полігоні, там загинули люди і полігон довелось закрити. На той час не тільки міська рада, а й вся громада зрозуміли, що треба робити перезавантаження і дивитися значно ширше на проблему з відходами міста.

Ми ретельно досліджували і вивчали це питання. Згодом було прийнято рішення запустити наш пілотний проєкт з компостування, який стартував у 2020 році. За цей час ми повели величезну роботу з мешканцями міста, для того, щоб люди добросовісно сортували ці органічні відходи. Зараз по Львову встановлено вже понад 1600 контейнерів коричневого кольору для збору саме органічних відходів.

Ми є одними із перших в Україні, якщо не найперші, хто отримав, згідно нового Закону України про управління відходами, дозвіл на оброблення відходів.

Навесні цього року ми завершили нову морфологію сміття, згідно яких органіка складає приблизно 40-60% від загальної кількості відходів, які утворюються мешканцями міста. Якщо їх відділити, то кількість відходів, яка вирушає для захоронення на полігони, значно зменшується.

Органічні відходи, які потрапляють на полігони, що з ними відбувається далі? Вони не завжди сортуються, а просто складуються на полігонах, і вся рідина, яка міститься в органіці, починає бродити, взаємодіяти з іншими відходами. Згодом вся ця рідина, яка вже містить чималу частину таблиці Менделєєва, потрапляє у ґрунти, підземні та поверхневі води.

Читайте також: Які виклики для сталого розвитку агровиробництва можна вирішувати за допомогою точного землеробства?

Усе це завдає серйозної шкоди довкіллю. Проте очищення всіх рідких відходів полігону є вкрай складним процесом. Встановлення сучасних систем очищення, залучення додаткових ресурсів потребують значних витрат. Цих витрат можна уникнути, якщо відділити органічні відходи від загальної маси змішаних відходів.



– З чого починався весь процес і які завдання виконує компостувальна станція?  

– Спочатку був проєкт, в якому ми перш за все обирали, методи компостування, тому, що вони є різні: анаеробний і аеробний (без доступу кисню, і з киснем відповідно – ред.). Ми обрали аеробний метод компостування.

Потім ми знайшли великий майданчик де відбуватиметься цей процес, він розташований в промисловій зоні. Цей майданчик облаштований спеціальними бетонованими лотками, які збирають, наприклад, надлишковий фільтрат, який може утворитися під час процесу компостування. Завдяки  спеціальним ухилам він потрапляє колектором на очистку.

Весь майданчик має досконале, водонепроникне покриття, яке унеможливлює потрапляння органічних відходів до природного середовища. Навіть якщо у нас йдуть надлишкові зливи, весь стік потрапляє у облаштовані збірники. Тобто весь цикл є закритим і безпечним.

Ми збираємо органічні відходи не тільки у населення, а й у бізнесу. У нашому районі є такі великі підприємства, як «Шувар» (ринок у Львові – ред.), «Макдональдс», кава «Галка», морозиво «Лімо». Всі вони мають органічні відходи на виробництві, які підлягають саме компостуванню.

У процесі реалізації проєкту компостування ми знайшли ефективне рішення для відходів із парків: обрізків дерев, скошеної трави та опалого листя, яке щороку восени накопичується у великих обсягах. Раніше це листя або спалювали, або вивозили на полігон, що є екологічно недоцільним.



Всі органічні відходи азотовмісні, а подрібнені садово-паркові відходи – це вуглеводні. При їх поєднанні утворюється реакція – виділяється тепло. Бурти, які ми закладаємо, парують навіть взимку. Температура там може стягати навіть 70 градусів за Цельсієм. Влітку ми їх додатково поливаємо для того, щоб контролювати процес  і не перевищувати відповідні температурні бар’єри.

На самому початку реалізації проєкту ми встановили ваги. Уся сировина, яка надходить від установ, населення чи бізнесу, обов’язково зважується та фіксується. Ведемо суворий електронний облік.

Далі сировину розміщуємо в бурти — насипи завдовжки близько 100 метрів кожен. Ми формуємо їх, дотримуючись співвідношення приблизно 60% органіки (в основі азот) та 40% деревних решток (в основі вуглець).



– Скільки за місяць потрапляє до вас ось таких відходів?

– На старті потужність нашої станції компостування була 30 тисяч тонн органічних і садово-паркових відходів в рік. Зараз ми маємо потужність більшу – можемо брати в роботу вже 120 тисяч органічних і садово-паркових відходів в рік.

Деревина, яка потрапляє до нас з міста, садово-паркові відходи, її кількість непрогнозована. Переважно це дрібні гілки – деревина невисокої якості, її неможливо використовувати у виробництві. Ми ці гілки подрібнюємо для того, щоб вони краще брали участь у процесі компостування.

Після того, як бурти сформовані, ми підключаємо до роботи аератор Bakhus, німецького виробництва, який перемішує сировину, закладену на компостування кожні чотири дні. Це обов’язковий процес для аеробного компостування, так відбувається насичення сировини киснем. До того ж при перемішуванні утворюється краща однорідність і розкладання.



Процес компостування триває від двох до чотирьох місяців, залежно від сезонності, – по готовності буртів. На станції компостування обов’язково є технолог, який здійснює різноманітні заміри: вологості, температури, тощо. Є у нас угоди, укладені з найкращими лабораторіями в агропромисловій галузі, куди ми постійно передаємо наш продукт і досліджуємо його на вміст поживних речовин, таких, як калій, фосфор, азот та вміст важких металів.

Через два-три місяці, коли у нас повністю завершується процес компостування, влітку це буде трохи швидше, ми всю продукцію пропускаємо через сито. Воно відсіює грубі фракції, такі як залишки деревини, які не повністю розклалися під час компостування. Такі фрагменти ми повторно завантажимо в бурти.

Після процесу компостування залишається більша половина від закладеної сировини.

Також завдяки використанню сита відсіються побічні відходи, які утворюються через недостатньо сумлінне сортування населенням. Люди часто збирають органічні відходи до поліетиленових пакетів і так викидають до баків. Їх доводиться вибирати вручну.



Різне трапляється, якось дуже добра господиня принесла і поклала в один контейнер трилітровий слоїк з огірками. Ми навіть знайшли у відходах друкованого Кобзаря 1958 року. Тепер це реквізит на станції компостування.

Ці непорозуміння ми намагаємось усувати проводячи різні інформаційні кампанії: організовуємо екскурсії, знімаємо відеоролики, постійно нагадуємо, як саме потрібно здавати органічні відходи, і які саме відходи вважаються органічними.

– Готовий продукт, який виробляється на вашій станції, має попит? 

– Наш продукт виробляється не так давно, але попит на нього вже чималий, особливо зараз восени. До нас приїжджають представники агропідприємств, купують підживку фурами. Їдуть звідусіль: з Львівської, Рівненської області, Волинської областей. Оскільки наш проєкт тільки пілотний, ціна невелика – 309 гривень за тонну продукції. Іноді навіть черга стоїть.



– В чому секрет такого ажіотажу?

– Якщо агробізнес дає в ґрунт селітру, вона працює тільки рік. Ефект від неї хороший, але короткостроковий. Фермери мають добрий врожай, але вона дуже сильно виснажує і псує ґрунти.

А органічна підживка працює в ґрунті три роки. Це органічне добриво, оскільки для процесу компостування використовуються виключно органічну сировину. Жодних хімічних добавок.

Коли додають в ґрунт і приорюють нашу підживку, – це виходить природний спосіб насичення ґрунтів поживними речовинами та корисними мікроелементами, збагачення їх мікрофлори.

– На вашу думку, чи зможе така органічна підживка замінити для аграріїв України всі поширені мінеральні добрива? Бодай частково.

– У майбутньому, якщо в Україні процес компостування більше розвинути, все можливо. На жаль, чимало фермерів женуться за прибутками. Але до всіх рано чи пізно приходить свідомість. Ґрунти виснажуються. Агрохімія не тільки виснажує землю, вона її просто знищує.

Наразі я бачу багато позитивних змін серед наших клієнтів. Вони вже еко-свідомі, вони перейшли на інший рівень. Їм вигідніше купувати підживку, переорювати її з ґрунтом на осінь, закладати, щоб перезимувала, а навесні робити посівну. До того ж ціна на підживку дуже вигідна, якщо порівнювати з вартістю агрохімії.


“Розвиток сталих альтернатив мінеральним добривам є надзвичайно важливим не тільки з точки зору збереження довкілля. Це ще й важливо для фермерів та й всіх Українців, і це не тільки про ціни міндобрив, які продовжують рости та здорожчувати виробництво. Виробництво мінеральних добрив неможливе без використання природного газу. Cаме росія є одним з найбільших виробників міндобрив у світі, або ж її газ використовують виробники в інших країнах. Природоорієнтовані й сталі альтернативи міндобривам отримують дедалі більше уваги: це й сидерати (або ж зелені добрива) й різноманітні органічні добрива з переробленого гною свійських тварин, чи органічних відходів. Попит  фермерів на компостні суміші “Зеленого міста” доводить потребу створювати й розвивати подібні ініціативи в українських громадах”

– Чи безпечна органічна підживка для вирощування агрокультур?

– Аграрії у нас запрошують всю інформацію, до того, як придбати готовий продукт, і ми на ці запити робимо дослідження і їм надаємо завірені протоколи. Ми завжди ретельно перевіряємо свою продукцію. Свого часу ми працювали з Львівським національним університетом природокористування, привозили їм ще на початку 2021 року декілька машин органічної підживки.

Вони робили дослідження, закладали поля з органічною підживкою та іншими видами добрив для землеробства, проводили аналізи, висаджували ту саму сільсько-господарську продукцію, давали нам звіти. Так само ми працюємо з Львівською політехнікою. Вони теж надавали свої висновки щодо різних процесів компостування.



Також власними силами ми облаштували на самій станції компостування невеличкий оглядовий та показовий майданчик. Всі працівники згуртовано виходили три роки поспіль і висаджували овочі та зелень якраз на нашій підживці, змішаній з ґрунтом. Я сама залюбки використовую нашу продукцію. Вдома всі вазонки висаджені на нашій ґрунтусуміші.

– Хто переважно закуповує ваші суміші та підживки? 

– Це і дрібні фермери і великі компанії. Навіть «Шувар», що сам постачає нам сировину для компостування, потім закуповує підживку для висаджування своєї продукції. Готову суміш ми постачаємо для висаджування дерев та клумб у парках Львова. Працюємо з громадськими організаціями та розсадниками квітів.

Ми постійно працюємо над тим, щоб вдосконалюватися. Наші амбітні плани на майбутнє – розробити кілька видів органічних підживок для різних видів рослин. Наприклад орхідей. Або лохини. Для цих рослин потрібні особливі ґрунти з більшим вмістом хвої. Взимку до нас потрапляє дуже багато новорічних ялинок. Ми їх теж подрібнюємо та компостуємо в окремих буртах.



– Що б ви могли порекомендувати громадам, які збираються починати власне компостування?

– У першу чергу маленьким громадам, я б рекомендувала об’єднуватися. Може бути одна станція компостування, зі зручним довозом органіки в якусь одну облаштовану локацію. Тому що для одної маленької громади організація такого великого процесу – це може бути дуже витратно.

Для них кращим був би процес компостування в компостерах, які є закладені, до речі це дуже широко поширена практика в Німеччині. Для малих господарств, де перекладають органіку з гіллям, соціально облаштовані компостери – краще вирішення питання.

Якщо органічні відходи потрапляють на полігони, вони взаємодіють з іншими видами відходів і утворюють парникові гази та рідину – фільтрат, який забруднює навколишнє середовище. Але, якщо ті ж самі органічні відходи відділити та компостувати, з’явиться органічна підживка, яка не забруднює ґрунт, а навпаки збагачує його мікрофлору та насичує поживними елементами.


 “ Часто ми схильні протиставляти місто й село, де в контексті виробництва й споживання їжі, село – ресурсна база, а місто – споживач, який до всього утворюється безліч відходів які забруднюють довкілля. Одначе приклад львівської ініціативи на практиці показує що місто може бути не лише споживачем, але й генерувати ресурси і повертати їх назад до агросистем, продовжувати цей цикл знову й знову. Це є елемент кругової, сталої економіки, заснованої на повторному використанні місцевих ресурсів і безвідходному виробництві – де відходів не існує, а є лише ресурси. Справа громади розгледіти й налагодити цю систему.”

 


Екодія – це громадська організація, яка вже багато років працює над тим, аби сільське господарство розвивалося із меншою шкодою для довкілля. І ми прагнемо допомагати у цьому фермерам та фермеркам України та дізнаватися про ваш досвід, щоб зробити впровадження сталих практик ще приємнішим та кориснішим для вас.

Долучайтеся до онлайн спільноти та дізнавайтесь про сталі сільгосп практики, а також діліться власним досвідом та ідеями.

Чекаємо на вас за посиланням:  https://www.facebook.com/groups/1058353138940722

 

 

SEEDS

Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!

Залишити коментар

Ваш email не буде опубліковано

Do NOT follow this link or you will be banned from the site!