Майже тонну органічних відходів здали франківці на переробку у вересні в межах просвітницько-екологічного проєкту “Компостуй. Франківськ рятуй”. Їх приносять у громадську сортувальну станцію “RE:space”, пише SEEDS.
У межах проєкту 100 учасників отримають контейнери в обмін на органічні відходи, які відвозитимуть у громадську компостувальну станцію. А звідти добриво використовуватимуть, зокрема, для міських клумб.
Читайте також: Літня спека позбавила фермерів України значної частини врожаю
Компостування більше популярне у сільській місцевості, каже волонтер громадської організації “Нуль відходів Івано-Франківськ” Дмитро Круглик. До цього в організації вирішили мотивувати й місцевих.
“Для жителів сільської місцевості це не є чимось дивним, це — просто споконвічна історія, коли люди органічні залишки використовують як добриво. Тільки часто це роблять без наукового підходу, коли просто все скидається з борщем, з кістками — з усім, бо люди такі — це все переробиться. У нашому випадку ми використовуємо науковий підхід”, — розповів Дмитро Круглик Суспільному.
Для компосту підходять обрізки від овочів, залишки їжі (без м’яса, додавання молочних продуктів), каші (без додавання масла), кавова гуща, чайна заварка, тирса, залишки рослин, листя.
“Можна приносити обрізки від овочів, яєчну шкаралупу, квіти, які у вас вдома стояли, і ви не знаєте, що з ними зробити. Приносьте до нас”, — радить Дмитро Круглик.
“Не приймаємо ні в якому разі поки що відходи тваринного походження, наприклад, кістки. Ви можете подумати: в мене зіпсувався борщ (що саме по собі вже злочин). Куди мені його діти? Його не можна викидати для компостування, тому що там містяться жири. Це шкодить компостуванню”, — говорить волонтер.
Далі органічні залишки електровелосипедом перевозять до Міської дитячої екологічної станції для компостування. Її облаштували у межах програми “Бюджет участі”. До цього працівники користувалися власноруч виготовленою компостною ямою, розповідає директорка установи Галина Глушко.
“Вирішили в себе на території збудувати компостувальну станцію, щоб ми могли робити свій компост. Він нам надзвичайно потрібен для теплиць, у яких ми вирощуємо щовесни розсаду для озеленення нашого міста. І також жителі нашої громади, які мають листя, можуть його принести сюди. Адже палити його не можна. Ми залюбки приймаємо”, — говорить Галина Глушко.
Важливо дотримуватися технології для компостування, а заражене листя не варто взагалі здавати на переробку.
“Можна — сіно, скошену траву, листя, бажано фруктових дерев, можна використовувати бур’яни, торбинки з крохмалю. І кожен шар має бути по 15 сантиметрів. Між ними повинна бути земля. Шар скошеної трави й земля. Шар сіна і земля. У пропорції сухих решток має бути вдвічі більше, ніж зелених рослин”, — пояснює Богдана Василишин, завідувачка еколого-натуралістичного відділу Міської дитячої екологічної станції.
Через рік-два органічні відходи стануть добривом, яке використають для вирощування рослин у теплицях Міської дитячої станції, на клумбах Івано-Франківська й у міському саду Urban Green Garden.
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!