Справжня трагедія для рибної галузі України сталася у Ладижині, що на Вінниччині. Загинуло єдине унікальне стадо племінного Азовського осетра, пише SEEDS.
Загалом не вдалось врятувати 9 тон унікальної червонокнижної риби: Білуги, Ленського, Азовського Осетра, Гібрида білуги (Бестер), зокрема 4 тонни молодняка, повідомили на аквафермі, яка вирощувала цю рибу.
«За десять років наше господарство пройшло нелегкий шлях. Ми змогли врятувати унікальну червонокнижну рибу в 2014 році, коли були бої під Маріуполем. Всі ці роки ми не здавалися й рухалися вперед… Нашу ікру купували клієнти з усього світу, які приїздили в Україну у справах.
Зазвичай рибу вбивають, щоб дістати ікру. Але це був не наш метод. Ми отримували ікру шляхом “доїння” й риба залишалася живою. Ми завжди говорили, що створюємо майбутнє, адже осетри живуть понад сто років і найкращий урожай нашої ікри побачать наші онуки. На жаль, не все в наших силах», – йдеться у повідомленні акваферми Ukrainian Caviar Berry.
На аквафермі переконані, що до миттєвої смерті унікальної червонокнижної риби мають відношення викиди у воду неймовірно великої кількості шкідливих речовин.
«Швидше за все, це якісь відходи життєдіяльності. Відходи свиноферми, чи птахоферми, або якогось цукрового заводу. Але відходи агресивні до фитопланктону. Це можуть бути і пестициди.
Коли такі відходи потрапляють до води, вони різко вбивають фітопланктон, який миттєво забирає із води розчинений кисень для процесу розкладання. Нам здається що приблизно так все і трапилось», – розповів SEEDS Олександр Корх, директор «Першої Аквапромислової компанії», якій належить акваферма у Ладижині.
За його словами замор риби (ситуація, коли розчинений у воді кисень зменшується до критичних норм, і риба задихається), спостерігався на Ладижинському водосховищі щороку, приблизно наприкінці літа\на початку осені. Принаймні за останні 6 років, які акваферма була у Ладижині, було саме так, каже Олександр Корх. Однак настільки масштабної трагедії, як тепер, – раніше не траплялось.
З’ясувати що саме стало причиною загибелі риби нереально, каже директор «Першої Аквапромислової компанії» – українські лабораторії не мають можливості визначити наявність аміаку у воді та багато іншиих шкідливих хімічних сполук. А без доказів відшкодування неможливе.
Між тим, відновити осетрову акваферму – це недешево і не швидко. Наразі власники розглядають варіант припинення своєї діяльності. На понтонах вирощувати будь-яку іншу рибу неефективно та без інвестицій складно, каже Олександр Корх. Для цього потрібні зовсім інші умови.
«Ми навряд чи зможемо продовжувати діяльність, відновлення стада може забрати років 20 і кілька мільйонів доларів.
Однак, якщо Уряд дасть дозвіл на вилов ендеміків, грубо кажучи, поголів’я осетрових у дикій природі, як це було свого часу ще в Маріуполі на початку 2000-х , тоді ми зможемо спробувати відновити стадо. Але для цього потрібне рішення МінАПК та комісії по Червоній Книзі. Але востаннє така комісія для дозволу на вилов, збиралася років шість тому. При тому, що це треба погоджувати з міжнародними організаціями, які захищають червонокнижних тварин», – каже Олександр Корх.
Тим часом Вінницький рибоохоронний патруль повідомив, що отримав інформацію про загибель осетрових риб і відрядив спеціалістів обстежити водойму.
«За наслідками проведеного огляду виявлено, що загинули осетрові види риб приблизною кількістю 3000 екз., вагою біля 9т., в тому числі маточні поголів’я «Осетра російського», «Ленського осетра» та «Білуги».
Місце гибелі також обстежувалось працівниками ДЕІ у Вінницькій області, Держпродспоживслужби у Вінницькій області, працівниками поліції та прокуратури.
В місцях виявлення загиблої риби спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю відбирались проби води для визначення вмісту забруднюючих речовин. По даному факту внесено відомості до ЕРДР, проводиться досудове розслідування», – йдеться у повідомленні Патруля.
«Якщо рибі не вистачає кисню, це може свідчити про те, що у водойму потрапили нітрати та нітрити, які є продуктами розкладання добрив та тваринного гною. Саме вони можуть стати причиною проліферації водоростей та водних рослин, що може призвести до нестачі кисню та отруєння риби.
На жаль, саме відходи життєдіяльності тварин на фермах та птахофабриках можуть призвести до масового мору риби у водоймах.
Наприклад, аміак, який у великій кількості міститься у добривах та гної, що застосовують на фермах та птахофабриках. Надлишок аміаку у воді призводить до рівня pH, непридатного для життя риби. Також деякі ферми та птахофабрики можуть використовувати у с/г шкідливі пестициди і при потраплянні їх у воду, страждає фітопланктон та риба.
Також антибіотики і інші промислові хімічні добавки, які використовують на фермах та заводах, якщо потраплять у природне середовище, можуть спричинити такі негативні екологічні наслідки.
Хімікати можуть змиватись з орних полів і потрапляти в річки, озера та інші водойми, або можуть бути викинуті в атмосферу і потім частинками осідати у водних екосистемах. Все це відбувається через неналежне регулювання державою стандартів викидів, порушення технології поводження з відходами у промислових підприємствах та агропідприємствам.
Саме тому в Україні має бути відповідальна система поводження з відходами у сільському господарстві та інших промисловостях, у якій агробізнес впроваджує екологічні сталі практики, з використанням органічних добрив, біологічного контролю шкідників та сучасних систем зрошення, щоб скоротити застосування небезпечних хімічних речовин та мінімізувати забруднення ґрунту та води.
Враховуючи те, що в Україні і так екологічна система страждає дуже сильно від військових дій, неприпустима безвідповідальність у поводженні з промисловими та побутовими відходами, має бути дієвий державний контроль щодо усвідомленого сільського господарства, будь-якого виробництва і щодо обмеження використання небезпечних хімічних речовин» – зазначає Катерина Звєрєва, міжнародний консультант ФАО ООН, засновниця агромедіа-агенції Sapienza.
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!