Сонячне фермерство, або ж агровольтаїка, для України справа нова. Однак весь світ називає цей напрямок фермерства найперспективнішим, енергонезалежним і доволі прибутковим. Більше про агровольтаїку дізнавались журналісти SEEDS.
Єдина в Україні ферма, яка розвивається за принципами агровольтаїки знаходиться поблизу Бердичева. Агровольтаїка – це поєднання на одній території сонячної електростанції та агропідприємства. І такий симбіоз не тільки взаємовигідний, але і життєво необхідний.
«Агровольтаїка дуже популярна в Європі. Цю ідею ми підгледіли у датчан, які є нашими інвесторами з будівництва Ганської сонячної станції.
З тих, в кого є сонячні станції в Україні, агровольтаїкою ніхто не займається. Це трошки затратно. Треба вкладати і кошти, і час, і енергію. Але для мене це було принципово – мати родзинку в тому місці, де я працюю.
Коли компанія «Теслаенерго» побудувала сонячну станцію, нам довелося чимало коштів і часу витрачати на скошування трави. Адже згідно з європейською політикою «ESG» Investment policy, для того щоб бути «зеленою» продукцією і «зеленим» кіловатом, експлуатуюча компанія не має права використовувати будь-які хімічні речовини на території станиці. Але й трава не має рости і торкатися панелей – це пожежнонебезпечно. Тому, влітку нам тільки тим і доводилось займатись, що косити траву на сонячній станції», – розповідає Ольга Грамотенко, ідейний натхненник та засновниця проєку «Теслаагро».
Довелося залучати до покосу незвичайних помічників – овець.
«Я дуже багато думала про те, що це можуть бути за тварини. Вони не повинні були скакати, літати, дзьобати – щоб не пошкодити саму станцію. Спочатку думали про кіз, але кози стрибучі тварини, тому обрали більш слухняних – овець. До того ж ці тварини ідеально підходять за розмірами – якраз проходять під панелями.
Це був пілотний проєкт. В який мало хто вірив з нашої компанії. Тому я за власні кошти купила перші 60 овечок. Це були молоді матки, всі вони досі гарно народжують. Сьогодні ми маємо вже приблизно 160 баранів.
Однак з травою на станції впоралися на відмінно навіть перші 60 тварин. Минулого року ми не косили траву взагалі – всю її з’їдають вівці», – зазначає пані Ольга.
Влітку вівці навіть не заходять до спеціально побудованої для них вівчарні – сплять під панелями. Вони невибагливі та не потребують багато уваги. Слідкує за тваринами тільки одна людина. Іноді доводиться наймати людей, щоб допомогли з сіном взимку. Є ще ветеринар, який займається вакцинаціями, додає Ольга Грамотенко.
«В Європі майже кожна станція має додаткові фермерські проєкти. Хтось вирощує гриби, огірки та помідори, але переважно це тваринництво. У нас це вівці, а також лохина, приблизно півгектара. Цього року ми додали ще один пілотний проєкт – висадили полуницю. Поки що зовсім небагато.
Перед війною було дуже багато проєктів, які довелося поставити на паузу. Зокрема вимушені були призупинити розвиток пасіки, через те, що бджолярі пішли на фронт.
Було до війни і чимало планів. До мене зверталися хлопці, які вирощують їстівних равликів. Ми були саме в процесі перемовин, тому, що затінені місця під панелями дуже гарно підходять для розведення равликів. Але все зупинилось. Сподіваюсь, що після війни ми повернемося до всіх нереалізованих проєктів», – каже засновниця компанії «Теслаагро».
Компанія «Теслаагро» займається саме аграрними проєктами на території сонячних станцій і до початку вторгнення їх мало стати набагато більше.
«До мене звертались багато людей за консультаціями, це були власники інших станції. В Україні таких станцій більше в Дніпрі, Миколаєві, Херсоні. Наразі багато з них в окупації. Ми, на жаль, не встигли багато зробити, хоча вже навіть пророблявся бізнес-план.
Агровольтаіка – це дуже вигідно і перспективно, однак на довгостроковий період. Закладка плантації лохини – це чималі затрати. Прибутки з неї ви почнете отримувати тільки за 5-7 років. Електроенергію на власні потреби, на лохину, ми беремо з власної сонячної електростанції, але це менше 1% від того, що вона генерує», – каже Ольга Грамотенко.
Читайте також: Звичайна ряска стала сировиною для виготовлення делікатесної «зеленої» ікри
«Для України це дуже перспективний напрямок. Війна закінчиться і ви побачите, що люди будуватимуть більше таких станцій. Люди почнуть відмовлятися від газу, вугілля і використовувати сонячну та вітрову енергетику.
На рівні ферми, це буде доцільним тоді, коли немає мережі, а світло потрібне. Якщо ферма стоїть десь у полі, то вам потрібно ставити автономну сонячну станцію. Вона працюватиме сама, від сонця, достатньо поставити накопичувальні елементи, типу тих самих акумуляторів, тоді станція працюватиме автономно.
Що стосується окупності, – все залежить від витрат на обслуговування. Раніше станція окуповувалась десь за 6 років. Зараз це можливо і швидше – ціни на енергоносії збільшуються», – переконаний Геннадій Нестерчук, директор і головний енергетик компанії «Теслаенергосервіс».
За його словами, попри поширені переконання, що сонячні електростанції – це тільки для півдня України, на півночі вони працюють не на багато гірше.
«Ми вробляємо електроенергії можливо трохи менше, ніж в південних регіонах. Наша СЕС (сонячна електростанція – ред.) побудована за данським проєктом, інвестувала будівництво теж компанія з Данії. В Німеччині використовують дещо інший тип.
Варто згадати, що наша станція побудована на смітнику. Це була земля непридатна ні для чого. Наша компанія вивезла звідти і утилізувала багато сміття. Завезли ґрунт, садили траву. Вкладено було дуже багато коштів. Площа станції приблизно 33 гектари. Вона одна з найбільших на Житомирщині, але не найбільша в Україні. Найбільша була і є Нікопольська СЕС», – додає Геннадій Нестерчук.
Читайте також: Фермери України почали заробляти на бруньках смородини
«У агробізнесі знаходиться найбільший потенціал сонячної фотоелектричної енергетики. Агровольтаїка – відносно нова сфера сільського господарства, яка у світі почала розвиватися з 80-х років ХХ ст. і полягає у використанні сонячних панелей для цілей агробізнесу – для автономного водо та енергозабезпечення агробізнесу, для підвищення врожайності агрокультур, поливу овочів та фруктів, а також для виробництва електрики у обсягах, які перевищують потреби господарства.
Агроелектроенергетика дає можливості подвійного використання землі – для одержання електроенергії та вирощування сільськогосподарських культур. Пілотні проекти встановлення фотоелектричних модулів на фермерських землях були реалізовані японцями у 2004 році», – розповідає Катерина Звєрєва, директор з розвитку Української плодоовочевої асоціації (УПОА), міжнародний консультант Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).
За її словами, наразі агровольтаїка, яка знаходиться на перетині альтернативної енергетики та агрономії, набирає обертів в Азії, Італії та Німеччині.
«Проводячи дослідження щодо підвищення рівня врожаю на одній із ферм у передмісті П’яченця, італійці дійшли висновку, що воно викликане затіненням частини земель, де вирощувалися ягоди. Ця тінь виникла від фотоелектричних модулів, розміщених там.
Національний інститут сільськогосподарських досліджень у Франції також провів низку досліджень щодо цього питання. Висновок був таким самим, як і в італійських учених. Французькі дослідники обрали як об’єкт тестування ферму на півдні країни. Монтаж сонячних панелей проводився на висоті 4 метри.
Мета дослідження полягала у визначенні оптимального затінення від панелей, що сприяє підвищенню врожайності. Як з’ясувалося в процесі випробувань, більшість овочів і ягід дають значно більший урожай в умовах півтіні. Вчені також зазначили, що затінення в 50% робить ґрунтове випаровування на 15-30% нижче», – додає міжнародний консультант ФАО.
Тим часом до 2050 року частка сонячної та вітрової генерації у світі досягне від 45 до 69%. Такі прогнози оприлюднено Міжнародною енергетичною агенцією (МЕА).
«Нещодавно МЕА опублікувало щорічну доповідь про перспективи світової енергетики до 2050 року (World Energy Outlook 2022). МЕА вважає, що нинішня важка енергетична криза сприятиме прискоренню переходу енергетики на відновлювані джерела та інші технології з нульовими викидами вуглецю.
Йдеться про “рішучий поворотний момент до чистішої, доступнішої та безпечнішої енергетичної системи”. Очікується, що до 2030 року глобальні інвестиції в чисту енергетику перевищать 2 трильйони доларів на рік, що на 50% більше, ніж зараз.
У всіх сценаріях МЕА сонячна енергетика стане найбільшим виробником електроенергії до 2050 року», – зазначає Катерина Звєрєва.
Людмила Калита
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook InstagramYoutube та Підписуйтесь!