Напередодні новорічних свят легендарний “Щедрик” Леонтовича знову прославляє Україну!
Важко уявити Різдво без відомого на весь світ “Щедрика”! Так, днями цю композицію в чергове заспівали у Нью-Йорку. Автором “Щедрика” є український композитор, хоровий диригент, піаніст, педагог, збирач музичного фольклору, громадський діяч Микола Леонтович. Ця неймовірно талановита людина могла б створити ще багато музичних шедеврів. Але, на жаль, Микола Дмитрович став однією з багаточисленних жертв більшовицького режиму. На 44-му році життя він був убитий радянським агентом на очах у рідного батька. SEEDS зібрав найважливіші факти про життєвий шлях легендарного Миколи Леонтовича та його знаменитий “Щедрик”.
Життя по нотах
Микола Леонтович народився 1 грудня 1877 року в селі, що на Поділлі у родині священика.
Із дитинства хлопчик був оточений музикою. Його батько – Дмитро Феофанович майстерно володів такими інструментами як – цитра, балалайка, гітара, скрипка. Натхненний грою батька, Микола й сам починає підбирати народні мелодії на музичних інструментах, зазначає dovidka.biz.ua.
Продовжуючи покоління священиків, у 1892 році майбутній композитор поступає до Подільської духовної семінарії в Кам’янці – Подільському. Але при цьому не забуває про музику. Леонтович під час навчання був диригентом семінарського хору і тому проживав у казеннокоштному будинку, що містився у головному корпусі семінарії. Весь свій вільний час проводив біля фісгармонії в актовому залі. На концертах вміло диригував хором і грав на цьому музичному інструменті.
Улюблене заняття в період навчання – обробка народних пісень. Дуже часто Леонтович записував їх, слухаючи співаків та молодь, сидячи в парку на лавці. Пізніше він використовував свої студентські записи для написання музики.
У 1902 році Микола Дмитрович одружується на Клавдії Феропонтівній. Новоспечена дружина з пошаною ставиться до музичної праці чоловіка. У родині Леонтовичів зростали дві доньки – Євгенія та Галина.
Під час української революції 1917 – 1920 років родина Леонтовича переїздить до Києва з надією на краще життя. Там він брав участь у створенні симфонічної капели ім. М. Лисенка.
Микола Леонтович – активний член гуртка музикантів, що мали намір заснувати товариство для студіювання нової музики.
Викладав хоровий спів на вечірніх диригентських курсах в Музично-драматичному інституті ім. Лисенка. Там познайомився та заприятелював з П. Козицьким, В. Верховинцем, Б. Яворським, М.Лисенко.
Працював у Київській учительській семінарії. Протягом 1919-1920 років Микола Леонтович працював над підручником з нотної грамоти для школи. Але жоден екземпляр не дійшов до нашого часу.
Бурхливі події в Києві, пов’язані з частою зміною влади, змусили Леонтовича знову перебратися до Тульчина, де він заснував першу в місті музичну школу, пише bykvu.com.
Музично-педагогічна спадщина Миколи Леонтовича налічує понад 200 авторських обробок і перекладів народних пісень для хорового співу, одноактну оперу “На русалчин Великдень”, яка через передчасну загибель композитора так і не була завершена.
Убитий більшовиками
Жорстоке вбивство композитора відбулося на очах його батька-священника.
23 січня 1921 року до Леонтовичів у село Марківці на Поділлі заїхали двоє незнайомців, які напросилися на ночівлю. Один із них був фурман підводи Федір Грабчак, а другий – людина у шкірянці і з обрізом через плече та посвідченням оперуповноваженого Вінницького ЧК на ім’я Афанасія Грищенка, пише bykvu.com.
Вночі чекіст Грищенко вистрілом у груди вбив Леонтовича. Композитор помер, стікаючи кров’ю. Композитору було 44 роки.
Батько Леонтовича одразу зірвався з ліжка, а коли забіг в кімнату сина, то побачив, що він стікав кровʼю. Не вагаючись, чекіст зв’язав руки родичам Леонтовича та пограбував будинок.
Смерть Миколи Леонтовича обурила українське суспільство, адже вбивць ніхто не шукав. Радянська влада провела цілу кампанію із приховування слідів свого злочину.
Зокрема, секретар міністерства внутрішніх справ УРСР Іван Головченко ініціював видання спогадів родичів Леонтовича, де зумисно фальсифікувалися факти смерті композитора і поширювалася “офіційна версія” вбивства – “петлюрівсько-розбійний напад”.
Лише наприкінці ХХ століття у часи здобуття Україною незалежності вдалося дізнатися правду з архівних документів.
Зокрема кандидат музикознавства Валентина Кузик опублікувала рапорт міліції Гайсинського повіту, де засвідчено, що вбивство відомого українського композитора – справа рук радянського агента.
Світова слава українського “Щедрика”
Кривавий радянський режим одним пострілом зміг відібрати життя у талановитого композитора, який активно знайомив світ із багатою культурною спадщиною нашого народу. Вбиваючи українську інтелігенцію, більшовики прагнули стерти з лиця землі все, що пов’язано з історією нашої країни. Проте їм це не вдалося! Адже творець живе вічно у своїх творах, які невпинно ширяться поміж людьми та розходяться по світу. Яскравим прикладом цього є й всесвітньовідомий різдвяний “Щедрик” Миколи Леонтовича. Про цю композицію можна розповісти багато цікавинок, зазначає ukrainky.com.ua. І ось деякі з них.
«Щедрик» мав п’ять редакцій
Першу редакцію Леонтович написав у 1901-1902 роках, другу – в 1906-1908, третю – в 1914 році, четверту – в 1916 році і, нарешті, п’ята редакція з’явилася в 1919 році.
Саме четверта редакція стала основною – тим самим «Щедриком», яким його знає сучасна Україна і весь світ.
Знану зараз версію «Щедрика» вперше виконав хор Київського університету
Це була згадана вище четверта редакція композитора. Її у 1916 році хор під керівництвом Леонтовича заспівав у Київському купецькому зібранні, нині – Національна філармонія. Виступ приніс і композитору, і хору величезний успіх. Леонтович якраз викладав у Музично-драматичній школі Миколи Лисенка, працював у музичному відділі Київського обласного комітету, також у Всеукраїнському комітеті мистецтв та очолив щойно створений державний оркестр.
Популяризувала «Щедрик» за кордоном Українська республіканська капела
Капела була створена в Українській Народній Республіці в 1919 році в Києві за дорученням голови Директорії Симона Петлюри для просування ідеї незалежної України та популяризації української музичної культури за кордоном. Капелою керували Кирило Стеценко й Олександр Кошиця.
Майже три роки капела гастролювала і об’їздила понад 20 країн: Чехословаччину, Австрію, Швейцарію, Францію, Бельгію, Нідерланди, Велику Британію, Німеччину, Польщу, Іспанію. У 1922 році капела виступила в США у престижному концертному залі Карнегі-Хол. У програму всюди входила колядка Леонтовича, яка тут же ставала серед слухачів «хітом», як сказали б зараз. Проте сам композитор про цей успіх навіть не здогадувався: він потерпав від злиднів у країні совєтів…
Саме в 1922 році було зроблено й перший аудіо запис Щедрика.
Carol of the Bells із «Щедрика» зробив американський композитор українського походження Петро Вільговський
Диригент, хормейстер, учитель музики Петро Вільговський у 1930-х роках працював для радіо NBC. Що саме його підштовхнуло адаптувати українську колядку, невідомо – можливо, її зростаюча популярність або щира любов до української музики, але він написав низку англійських віршів до «Щедрика».
У результаті обрав текст і назву, придумані в 1936 році: Carol of the Bells або «Колядка дзвонів», бо її мелодика нагадувала передзвін. Вона й стала однією з найпопулярніших різдвяних пісень у світі.
«Щедрик» нотною мовою – це «багаточленна композиція двох бінарностей, які творять дзеркальну симетрію»
Як кажуть музикознавці, у цьому наспіві «в хрестоматійному вигляді представлені базові логічні фігури: дипластії, комбінації бінарностей, серіації, симетрійні явища у вигляді ритму дроблення з об’єднанням».
Леонтовичу вдалося геніально поєднати прийоми народного багатоголосся з класичною поліфонією. У «Щедрику» є також органні пункти, на тлі яких будують складні звукові комплекси.
Англомовна версія «Щедрика» звучить у 7 серіалах і 9 фільмах
Carol of the Bells лунає і в «Маппет Шоу», і в «Сімпсонах», в «Сам удома», у «Міцному горішку 2», і в «Гаррі Поттері». Колядку часто використовують у рекламі: достатньо згадати різдвяні ролики найвідомішого у світі напою – кока-коли.
Майже 140 мільйонів переглядів в середньому мають найпопулярніші переспіви Carol of the Bells на ютубі
У 2015 році склали ТОП-17 кращих виконань «Щедрика» у світі
В рейтинг увійшли варіації у різних жанрах – від класики до рок-виконань. Серед них є виконання вільнюського хору Bel Canto, який виконав пісню в підтримку Євромайдану в грудні 2013. Є версія баскетболістів NBA, які виконали пісню ударами м’ячів, є версія американського підлітка Кента Дженкінса, котрий виготовив із водопровідних труб ПВХ духовий інструмент, на якому і зіграв «Щедрик». До рейтингу увійшла наша ONUKA з кавер-версією колядки.
В Україні випустили дві пам’ятні монети «Щедрик»
Національний банк увів їх в обіг у 2016 році – номіналом 5 гривень і 20 гривень, вона, до речі, зроблена зі срібла. Монети присвятили 100-річчю першого виконання колядки хором Київського університету.
Тривалий час московити намагаються знищити все українське. Але їм це не під силу. Й історія “Щедрика” – яскравий приклад цього! Україна непереможна!
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook InstagramYoutube та Підписуйтесь!