«Віримо, що і наша земля скоро стане вільною»: історія представниці агробізнесу з тимчасово окупованої території

0 147

Майже 10 тонн томатів, що виростила родина Світлани (ім’я змінено) цього року, викинули в лісосмугу, трохи більше продали по 3-5 грн. та роздали сусідам. І це цифри тільки по одному невеличкому господарству. На окупованій території цього сезону згнили сотні, тисячі тонн овочів, фруктів, ягід, пише SEEDS.

Цю історію опублікували на офіційній сторінці «Бізнес мережі сільських жінок України» в Facebook. Тут розміщують історії українських жінок, що займаються агробізнесом, без імен та прізвищ, щоб не наражати їх на небезпеку. Але після війни представники організації обіцяють представити їх, щоб всі дізналися імена цих справжніх героїнь нашого часу.

«23 грудня ми висадили насіння томатів у касети, пізніше пересадили у горщики, а з 20 лютого рослини переносили в теплиці. 10 тисяч рослин! Перший день війни не відрізнявся від попереднього, ми працювали. Одного разу з’явився важкий звук, він розрізав пориви вітру. Чоловік виліз на горище і побачив, що вдалині рухається колона військової техніки завдовжки кілька кілометрів. Було страшно. Моя матуся жила одна неподалік Запоріжжя, вирішили з чоловіком, що поїду до неї: літній людині потрібна підтримка. Автобусів не було. Випадково зустріли чоловіка, який зголосився вивезти бажаючих з села. Ми їхали мовчки, на дорозі не зустріли жодної автівки, ближче до Запоріжжя стояли наші. Побачили велику кількість техніки – жінки у салоні заплакали. Війна! Це страшне слово ввірвалось у наше тихе, мирне життя», – згадує Світлана.

Зазвичай родина шукала помічників у теплицю, а тут люди самі приходили, бо багато хто відразу залишився без роботи. З продуктами харчування в селі було дуже важко. Хліб привозили іноді та замало.

Окупанти не пропускали автівки з овочами на підконтрольну Україні територію, утворився надлишок продукції. Врожай намагались вивозити на гуртовий ринок у сусіднє, теж окуповане село, але за томати давали не більше 3-5 гривен за кілограм. У лісосмузі поряд з ринком не було порожнього місця: все засипано тоннами огірків, томатів, кабачків, перців та інших овочів. Сотні тепличників цього сезону залишилися без ринків збуту, грошей на наступний сезон. Були й такі, що везли свій врожай до Криму, але за це треба було сплатити оркам 20-30% за «супровід».

Читайте також: Гранти та бізнес-супровід – відновлюємо український жіночий бізнес до перемоги

Кожен день окупації тягнеться вічність. В селі, як у небезпечному болоті з присмаком жаху та крові. Не часто, але попадали тутешні села під артилерійський обстріл, деякі будинки і зараз стоять без даху або напівзруйновані. Місцеві мешканці самі здавали сусідів з проукраїнською позицією, учасників бойових дій на Сході. Всі, хто сперечався з «новим режимом», проходили «перевиховання» у катівні в найкращих традиціях «руського миру».

«Одного разу чоловіку зателефонували та запропонували очолити місцеву комунальну організацію, обіцяли зарплату 70 тис. руб. Він, на щастя, зміг переконливо відмовитися. Хоча за декілька днів представники окупаційної влади приїжджали, умовляли», – розповідає Світлана.

Згодом родина дізналися, що знайшлась людина, яка погодилась на пост в окупаційній адміністрації. На жаль, і не одна.

«Зараз у селах ні світла, ні газу, кожна родина виживає, як може. Люди і морально, і фізично виснажені. Орки лютують, ходять по будинках та квартирах, зламують двері, виносять побутову техніку та все, що їм подобається. У село привезли реактивні системи залпового вогню «Град», поставили прямо в городах і обстрілюють сусідні населені пункти. Ледве жевріючий вогник надії на свободу зі звільненням Херсону перетворився на вогнище, віримо, що і наша земля скоро стане вільною», – каже Світлана.

SEEDS

Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!

Залишити коментар

Ваш email не буде опубліковано

Do NOT follow this link or you will be banned from the site!