Фермерським господарствам не потрібно укладати додаткові угоди до договорів оренди землі, якщо такий договір був укладений фізичною особою-засновником фермерського господарства. Відповідну позицію не так давно підтвердила Велика Палата Верховного Суду.
Деталі та нюанси такого рішення SEEDS прокоментувала адвокат АО “Matviyiv&Partners” Софія Кикіш.
“Впродовж тривалого часу засновники фермерських господарств стикалися з проблемою оформлення орендних відносин, яке було своєрідним “замкнутим колом” для розвитку однієї з найперспективніших галузей економіки України – аграрного сектору.
Так, обов’язковою передумовою створення фермерського господарства є укладення його засновником як фізичною особою договорів оренди земельних ділянок, якщо діяльність планується на землях державної чи комунальної власності.
В подальшому, після створення фермерського господарства, такі земельні ділянки необхідні виключно для зайняття фермерством та входять згідно статуту до земель господарства”, – нагадує Софія Кикіш.
“Проте, державні реєстратори відмовлялися реєструвати зміну орендаря без внесення змін в договори оренди, а органи державної влади та місцевого самоврядування в свою чергу вказували на відсутність підстав для укладення додаткових угод.
Тобто, мала місце ситуація, коли користування землею здійснюється фермерським господарством, проте в реєстрі орендарем зазначається його засновник як фізична особа. Як наслідок, відсутність необхідних змін в реєстрі взагалі ставила під сумнів правомірність користування фермерським господарством такою землею, адже відповідно до земельного законодавства право оренди виникає лише після його державної реєстрації”, – зазначає адвокат.
“Тому перед фермерськими господарствами постало питання: необхідно зобов’язувати реєстратора зареєструвати право оренди чи вимагати укладення додаткової угоди від уповноважених органів?
Черговою “крапкою” у цьому питанні стала позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 30 червня 2020 року по справі № 927/79/19.
Суд дійшов наступних кінцевих висновків:
1) створення фермерського господарства є підставою для переходу прав і обов`язків орендаря земельної ділянки від засновника до господарства з дня проведення його державної реєстрації;
2) після проведення державної реєстрації таке фермерське господарство звертається до реєстратора для проведення реєстрації права оренди на підставі договору оренди землі, укладеного засновником;
3) укладення з орендодавцем та подання реєстратору додаткової угоди до договору оренди землі про заміну орендаря законодавством не передбачено, а тому не є обов’язковим”, – розповіла Софія Кикіш.
“Тобто, реєстратор зобов’язаний зареєструвати право оренди за фермерським господарством виключно на підставі наявного договору з засновником та факту реєстрації господарства. В той час, як вимога до уповноважених органів щодо укладення додаткової угоди до договору оренди землі є недоцільною та не буде задоволена судом.
Проте, не виключено, що державні реєстратори продовжуватимуть дотримуватися сталої практики та відмовляти в реєстрації права оренди. В такому випадку фермерське господарство має усі підстави для оскарження відмови реєстратора в суді”, – підкреслила адвокат АО “Matviyiv&Partners” Софія Кикіш.
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!