Опадів в Україні стає дедалі менше, а земля поступово засихає. До таких висновків, проаналізувавши масив кліматичних даних по Рівненській метеостанції, дійшов директор ТОВ “Лебідь Агро” Денис Сергієнко.
“Мабуть, всі чули, що опадів стає все менше. В цьому році південь та центр взагалі згоріли. Був час та натхнення проаналізувати весь масив кліматичних даних по Рівненській метеостанції з 2005 року по сьогоднішній день. І дійсно, ми поступово засихаємо…
Середньорічні опади за 2005-2010: 923 мм
Середньорічні опади за 2011-2015: 845 мм
Середньорічні опади за 2016-2020: 768 мм
Падіння в середньому на 9% або на 78 мм за 5 років або на 15,6 мм в рік”, – наводить Денис Сергієнко дані на своїй сторінці у Facebook.
“Така сама тенденція по опадах за період вегетації (з травня по серпень): 497 мм у 2005-2010, 395 мм у 2011-2015 та 372 мм у 2016-2020. Ще гірше виглядає картина з опадами в двох найкритичніших місяцях з точки зору вологозабезпечення кукурудзи та сої – у липні та серпні. 275 мм, 185 мм та 175 мм відповідно.
Це означає, що потенціал врожайності кукурудзи через скорочення опадів знижується приблизно на 2,8 ц/га в рік. Це шалений темп, який випереджає швидкість появи на ринку більш посухостійких гібридів”, – додає експерт.
“Традиційне питання – що робити? І нетрадиційна відповідь – ні, не зрошення.
Уявіть, що гіпотетично завтра кожен бажаючий фермер встановить іригацію і почне зрошувати свої поля. Наразі вже води мало, а за такого сценарію її не стане взагалі.
Ціна на водні ресурси злетить, а ціна на зерно – навпаки впаде, адже врожайність наблизиться до генетичного потенціалу. Інвестувавши $1500/га отримаємо дорогу воду та низьку ціну реалізації.
Це шлях в нікуди. Звісно, мова не йде за південь, де без зрошення взагалі нічого не буде. Мова йде за центральні та південно-західні регіони”, – пише Денис Сергієнко.
“Тоді яким чином аграрій має реагувати на зміни клімату? Простої відповіді немає і не може бути. Менше з тим, моя думка така:
1) консервуючі технології обробітку грунту. Забути про оранку. Є цілий арсенал інших знарядь, як зняти ущільнення та акумулювати запас продуктивної вологи за зимовий період. Рослинні рештки на поверхні затримують випаровування вологи. Звісно, грунт повільніше прогрівається. Але досвід минулих років з ранніми посівами говорить, що поспішати нікуди не треба.
2) аналіз грунту, система живлення під запланований врожай, залежно від середньорічної норми опадів. Максимум віддачі на $ вкладений в бюджет міндобрив.
3) Норми висіву менше. Забути про дідівське “там, де густо – там не пусто”.
4) Підбір сортів та гібридів. Зміщення лінійки в сторону більш ранніх сортів та гібридів з меншим ФАО. Відмова від $$$ чемпіонських гібридів з потенціалом 18-20 т/га, в той час як по опадам за останні 5 років в середньому можеш отримати лише 12.
5) Терміни посіву навесні. Сіяти пізніше, коли грунт достатньо прогрівся. Начебто і так аксіома. Але як в першій декаді квітня починає прогрівати, більшість вже стартує з посівом кукурудзи. Бо втікає волога, грунт пересихає і треба отримати бігом сходи. Далі наступає закономірне похолодання, чекаємо 2-3 тижні на ослаблені недружні сходи, потім вони ще попадають під приморозки, далі їх героїчно рятуємо “святою” водою.
В травні все одно приходять дощі, грунт прогрівся і виявляється, що пізні посіви стартували набагато краще, ніж ранні. Окрім цього, на ранніх погано спрацював грунтовий гербіцид, бур’яни виграли конкуренцію, а кульутура ще не в тій фазі і стані, що може витримати ударну норму страхового… Класика колгоспного жанру, одним словом.
6) глибина загортання насіння. От не треба дотягуватися до вологи на 6-7 см при посіві кукурудзи. Краще посіяти в суху прогріту землю на 4, аніж зарити на 7 см в холодний вологий шар”, – радить Денис Сергієнко.
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!