160 кг меду з бджолосім’ї: з українськими пасічниками поділилися канадським досвідом у бджільництві
30 березня семінар «Канадська пасіка очима поляка» зібрав у Херсоні виробників меду з усієї України: Київ, Одеса, Херсон, Миколаїв, Запоріжжя, Суми, Дніпро, Полтава, Львів. Спікерами виступили Микола Грибок, голова Львівського братства «Рій», та Piоtr Sziszko, спеціаліст з роботи промислової пасіки.
Зустріч організувала ГО «Земля Таврії» за підтримки Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва.
Piоtr Sziszko – пасічник із Польщі, відомий блогер каналу «Pasieka Bee Happy», який 6 років працював на промисловій пасіці в Канаді, штат Альберта. Цей штат є одним із трьох лідерів з виробництва меду в країні, де близько 1000 пасічників утримують під 300 тисяч бджолосімей, тобто в середньому 300 на пасічника (тоді як показник по Канаді – 85 бджолосімей на пасічника). В Альберті виробляється 20 тис. тонн меду, це половина всього, що виробляється в країні.
Пасіка, де працював Piоtr Sziszko, містить 15 тис. бджолосімей та виробляє мед, що реалізується гуртом. Кількість постійних працівників, що обслуговують все виробництво – всього 5, а в сезон додатково наймається 20 робочих. Середній показник: 80-90 кг меду з родини, найкращі – 150-160 кг. Гуртова ціна – близько 2 канадських долари. Але головний прибуток господарству приносять виробництво воску та послуги запилення. Виготовляється віск різних видів, в тому числі дуже дорогий для косметичних фірм. Послуга по запиленню коштує місцевому фермеру 120-180 канадських доларів за вулик, договори на послугу укладаються ще взимку.
Головні медоноси – ріпак, конюшина, люцерна. Пасіка охороняється електрикою, що виробляєтеся сонячними батареями, але, в основному, не від крадіжок (за 30 років роботи у господаря не вкрали жодного вулика), а від ведмедів та інших хижаків. До речі, вулики не застраховані. Рамки використовують дерев’яні, а вощину пластикову. На пасіці жорсткий відбір бджолородин: хворі одразу вибраковуються, адже це зайвий клопіт, додаткова робота та хвороби. Відмор бджіл йде на компост або продається. Варіатоз вважається причиною всіх інших хвороб, тому профілактика – найголовніша процедура, для цього використовують різні методи та препарати, аби не було звикання (Апівар, 65% розчин мурашиної кислоти). Інтенсивний збір меду йде 2 місяці, промислова медогонка може одразу обробити 120 рамок.
Питань було багато, вони стосувалися строків роботи, особливості будов вулика, їх перевезення, як краще перезимувати, а також щодо матки та відводки, методів боротьби із хворобами, фінансових показників пасіки. Тож, цікавий та корисний міжнародний досвід стане у нагоді українським виробникам меду.
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook InstagramYoutube та Підписуйтесь!