Прибуткова справа компанії «Добротрав»: виробники українських ліктрав орієнтуються на експорт
Компанія «Добротрав» заснована у 2015 році Євгенієм Шумейком та спеціалізується на вирощуванні та заготівлі високоякісної рослинної сировини. Також компанія сприяє тому щоб люди, які проживають в сільській місцевості мали додатковий дохід, та отримували гідну плату за свою роботу зі збору та вирощуванню лікарської сировини. Про трав`яний бізнес в Україні та чому на сьогоднішній день вигідніше експортувати лікарські рослин замість того, щоб продавати на місцевому ринку власник компанії «Добротрав» розповів в інтерв`ю Seeds.org.ua
–Як Ви вирішили започаткувати трав`яний бізнес? Чому вирішили займатися саме лікарськими травами?
-Історично у нас в регіоні багато людей цим займається. Є технології, певний об’єм ринку і розуміння того, що робити, як робити і куди продавати.
Колись у 1600-х роках тут був Бернардинський монастир. Бернардинці славились траволікуванням. Під час російсько-шведської війни, коли не вистачало ліків в армії Петра І, було засновано польову аптеку. Згодом у нас відкрили інститут лікарських рослин.
-Яка потужність Вашого виробництва? Які показники обігу продукції?
-В цьому році десь приблизно 50 тонн. В грошовому вимірі це десь 200-250 тис €.
-Як виглядає Ваше підприємство сьогодні? Звідки берете сировину?
-Ми і самі вирощуємо, і скуповуємо від населення, від фермерів, тих що самостійно збирають і сушать. Тобто щось вирощуємо, щось закуповуємо у населення, потім самі її доробляємо, очищуємо, перепаковуємо і продаємо.
Ми орендуємо землю, площею в 20 га. і вирощуємо там такі культури як алтея лікарська, кульбаба лікарська, ехінацея пурпурова і валеріана лікарська.
-Ви якусь сировину закуповуєте з-за кордону, чи у Вас тільки вітчизняні рослини?
-Конкретно я нічого не імпортую. Я лише експортую. Але, в принципі, є компанії, які, як і європейці дивляться глобально на цей ринок і якщо ромашка, календула дешевша в Єгипті, вони купують в Єгипті. Є позиції, які у нас не ростуть через клімат, як той же евкаліпт, який з Грузії завозиться. Чи той же каркаде — з Нігерії чи з Єгипту.
-Чи цікаві українські лікарські рослини для Європи?
-Так, звичайно цікаві, тому що там також криза з персоналом. Це така робота доволі тяжка і не надто високооплачувана, тому людям в Польщі, чи в Болгарії набагато простіше влаштуватися на завод і отримувати 500-700 євро, і це буде цілий рік, ніж 3-6 місяців в році заробляти ті самі гроші за лікарські рослини.
Тому попит на українські трави є і він буде тільки рости, тому що в Польщі, чи Болгарії кількість заготовлених трав зменшується, а попит не зменшується, а навпаки росте.
Деякі позиції експортуються доволі багато. Це — цвіт ягоди бузини, цвіт липи, лист кропиви, корінь алтею, корінь лопуха, корінь і трава ехінацеї, корінь і лист кульбаби, ягоди обліпихи, лист берези, лист мати-й-мачухи, лист подорожника.
-Які трави найбільш маржинальні?
-Є позиції, які заготовляються і з дикорослих і з тих, що вирощуються. Є позиції тільки ті, які вирощуються. Є тільки дикорослі. Тобто це залежить від того, хто як сушить, які сушки, яка механізація процесу, логістика, вартість робочої сили, по якій ціні його продає, це в середині країни, чи це експорт, якої якості. Наприклад, може бути додаткова доробка, яка піднімає ціну на товар, інколи навіть в рази. Кожна позиція дуже індивідуальна, на неї змінюється попит і прибутковість. А є такі позиції, які рік-два нікому не потрібні, потім вони у всіх закінчилися і всім вони потрібні. Такі позиції доволі важко заготувати і вони, як правило, завжди користуються попитом, бо їх не можна заготувати багато і перенаситити ними ринок. Як, наприклад, цвіт липи, плоди каштану, ягоди бузини, тощо.
-Як Ви пересвідчуєтесь в екологічності сировини, яку закуповуєте? На які аспекти звертаєте увагу при співпраці з постачальниками?
-Як правило, намагаємося співпрацювати з тими, хто цим займається не перший рік, хто розуміє всі нюанси — яка має бути відстань для збору трав від доріг, від полів, від смітників, від населених пункті. Хто знає як правильно сушити, зберігати, проводити певні технологічні операції.
У нас курсів немає, але навчаємо, розповідаємо, що і як робити, про наявні стандарти і як згідно з ними працювати.
Взагалі 90-95% якісних показників можна перевірити за допомогою очей, носа, на тактильні відчуття, по кольору, по певним механічним характеристикам: розмір, фракція, вологість. А щоб перевірити більш складні параметри: пестициди, діючі речовини, потрібно віддавати на аналіз в лабораторію. Інколи працюємо так: якщо у людини замовлення на оптову партію і ми не певні в якості, беремо зразок, відправляємо в лабораторію, там роблять аналіз і потім замовник підтверджує чи не підтверджує, що ця сировина підходить йому по якості – по пестицидам, діючим речовинам.
-Чи велика конкуренція на ринку лікарських рослин на сьогодні в Україні? І який об’єм лікарських трав на ринку в Україні?
Ринок дуже хаотичний, багато гравців. Є 2-3 великих, декілька десятків дрібніших — таких як я і багато сотень ще дрібніших і десятки тисяч заготівельників. Конкуренція, як і на будь-якому ринку, звичайно є. Наприклад, українська ромашка не просто конкурує поміж виробників в Україні, вона ще конкурує з єгипетською, польською, сербською ромашкою. Це ж стосується і інших позицій.
З приводу об’єму: є більш-менш точні цифри по експорту, бо, там все відслідковується офіційно. В минулому році експорт був майже на 7,5 млн $. А в цьому році за 9-10 місяців, уже було 9,5 млн $. Тобто, уже на 2 млн $ більше, хоча рік ще не закінчився.
Це пов’язано з тим, що збільшується попит. Наприклад, Польща та Болгарія, які раніше традиційно самі вирощували і заготовлювали багато лікарських рослин, почали від цього відходити. Відповідно, вони з чистих експортерів перетворюються на імпортерів, в тому числі закуповують продукцію і з України, а вже потім перепродають її клієнтам до Німеччини, США, Японії. За минулий рік Україна експортувала до 4 тис тонн, внутрішній ринок склав десь 1-1.5 тис тон.
-Тобто експорт для Вас вигідніший на сьогодні?
-Так. Раніше ми пробували продавати дрібним оптом по Україні, але виявилося, що ринок дуже малий і нерозвинений. Тому ми зараз зменшили асортимент і більше продаємо великим оптом на експорт.
Ще, як правило, в Україні доволі низька купівельна спроможність населення, не розвиненість дрібного і середнього бізнесу. Є декілька крупних гравців, але вони не можуть заповнити всі ніші, наприклад, органічної продукції, продукції для домашніх тварин, для матерів, для дітей, для здорового харчування.
Переробка яку роблять в Європі малий і середній бізнес у нас дуже-дуже не розвинена.
Такі реалії. Я думаю, що це буде розвиватися, але потрібні роки.
-З ким співпрацюєте на вітчизняному ринку і з якими країнами Європи?
-Це такі компанії як “Гербатіка” (Житомир), “Ліктрави” (Житомир), “Сумифітофармація”. Раніше співпрацювали з заводами “Тернофарм” (Тернопіль), “Лубнифарм”, “Віола” (Запоріжжя).
Але багато позицій вигідніше продавати на експорт і тому якщо є партія яку логістично є сенс везти на експорт, то як правило вона туди і відправляється.
Найбільші покупці в Європі — Польща, Німеччина, Болгарія, але це конкретно у нашої компанії.
Найбільше ліктрав з України експортується до Польщі і Німеччини.
-Збір рослин — це сезонна робота. Як у Вас налагоджене виробництво взимку?
-Рік від року таке виробництво відрізняється. Минулої зими ми техніку ремонтували, якісь зими — робили переробку по замовленню. Цієї зими в планах на місяць-два — переробка того, що ми зараз викопуємо, тобто доочистка, сушка, фасовка тощо.
Заготовки — сезонні, а продаж в принципі йде цілий рік. У посередників один цикл закупівель, у трейдерів — інший. У когось замовлення формуються перед новим роком, вони намагаються закупитися після нового року, у когось — в сезон, у когось — протягом року. У когось — зробили аудит, виявилось, що деяких позицій не вистачає, вони починають їх шукати в будь-який місяць.
-Які підводні камені спіткають Вашу компанію у цьому виді бізнесу?
-Насправді їх дуже багато. Почнемо з того, що в Україні взагалі низький рівень договірної культури. Часто-густо люди просто не виконують те, що обіцяють.
Потім, багато сировини не належної якості. Якась частина людей не знає, не розуміє, експериментує і робить не той товар, який тоді можна комусь продати.
Є певні технічні проблеми при експорті, наприклад, партію відправили, було все нормально, тоді в ній пестициди виявили і треба кудись її дівати, переробляти.
Через те, що закупки сезонні — в сезон не вистачає обігових грошей, адже практично всі культури дозрівають в один час і відповідно основна маса заготівельників її хоче одразу продати, тому дуже великі касові розриви в сезон.
-Які у Вас стратегічні плани на майбутнє?
Стратегічні плани — шукати стабільних, відповідальних клієнтів в Європі. Розвивати тих постачальників які є, щоб вони закуповували більше сировини і робити продукції з доданою вартістю. Тобто товар треба сушити, подрібнювати, робити певні операції з сировиною, які роблять її дорожчою. Адже в певному вигляді вона коштує 1 €., якщо її посушити, перетерти, пересіяти, наприклад — буде 1,5-2 €. Такі наші основні напрямки.
Ярослава Коломієць
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook InstagramYoutube та Підписуйтесь!